Зміст:
Що таке податок на нерухомість?
Хто сплачує податок на нерухомість?
Хто може не платити податок на нерухомість
Як розраховується податок на нерухомість?
Як і коли сплачувати податок?
Що буде за несплату податку?
Як оскаржити податок?
Щороку власники житлової нерухомості зобов’язані сплачувати податок на нерухоме майно. Це один із обов’язкових видів оподаткування, який важливо враховувати при купівлі квартири у багатоповерховій новобудові, приватного будинку чи дачі, оскільки він впливає на загальну вартість утримання, разом із комунальними платежами. Пропонуємо розібратись, що таке податок на нерухомість та які діють правила його сплати та пільги, згідно з чинним законодавством.
Що таке податок на нерухомість?
Податок на нерухоме майно – це щорічний місцевий податок, що сплачується за власну нерухомість, площа якої перевищує встановлені пільги. Він слугує джерелом наповнення місцевих бюджетів для розвитку громад та використовується у понад 130 країнах світу. Незважаючи на продовження воєнного стану в Україні, він підлягає обов’язковій сплаті.
Розмір податкового платежу, що підлягає стягненню, залежить від ставки податку та площі об’єкта оподаткування. Ставка податку на нерухоме майно переглядається щорічно. На державному рівні встановлюється її граничне значення, а фактичну величину кожна місцева громада обирає самостійно, відповідно до фінансових потреб та можливостей своїх мешканців.
Правила оподаткування нерухомого майна визначаються статтею 266 Податкового кодексу України. Це головний закон про податок на нерухомість, відповідно до якого Державною фіскальною службою України розроблено методику заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно. Згідно з положеннями цих документів, об’єктом оподаткування є житлова чи нежитлова нерухомість або її частка:
• будівлі, віднесені до житлового фонду, садові та дачні будинки;
• будівлі та приміщення, що не відносяться до житлового фонду, зокрема готельні, офісні, торговельні, промислові, склади тощо;
• об’єкти незавершеного будівництва, що визначені у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як такі, що підлягають оподаткуванню.
Базою оподаткування слугує загальна площа об’єкта нерухомості, обчислена на підставі документів, що підтверджують право власності на нього.
Хто сплачує податок на нерухомість?
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, або ж податок на нерухомість сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками нерухомості житлового та нежитлового призначення, що відповідає таким умовам:
• квартири, загальною площею понад 60 кв. м;
• приватні будинки, площею понад 120 кв. м;
• різні типи житлової нерухомості, загальною площею понад 180 кв. м.
Податок на майно нараховується на кожен метр квадратний площі, понад граничну, звільнену від оподаткування. Якщо площа квартири становить понад 300 кв. м, а будинку – понад 600 кв. м, власники змушені сплачувати податок, збільшений на 25 тис. грн.
Хто може не платити податок на нерухомість
Перед тим, як сплатити податок на нерухоме майно, слід поцікавитися актуальними пільгами та нормами, що передбачають виключення деяких об’єктів нерухомості з числа таких, що підлягають оподаткуванню. В першу чергу врахуємо мінімальну площу для стягнення податку на нерухомість, а саме:
• 60 кв. м для квартири;
• 120 кв. м для будинку;
• 180 кв. м для загальної площі всіх типів нерухомості (і будинку, і квартири) у власності.
Отже, якщо площа вашої квартири, згідно з документами, становить 30, 45, 52 кв. м, тобто менше за 60 кв. м, податок на нерухомість платити не потрібно. Так само, якщо ви володієте будинком площею до 120 кв. м, податок стягуватися не буде. Або якщо у вашій власності зареєстрована квартира площею 50 кв. м і дача площею 40 кв. м, їх загальна площа становитиме 90 кв. м. Оскільки вона не перевищує ліміт для об’єднаної площі нерухомого майна, що підлягає оподаткуванню, тобто 180 кв. м, то й податок сплачувати не доведеться.
Крім цього, законодавчо визначено категорії осіб, хто звільняється від сплати податку на нерухомість:
• власники житлової та нежитлової нерухомості – органи державної влади та місцевого самоврядування;
• власники нерухомості у зонах відчуження та обов’язкового відселення;
• власники дитячих будинків сімейного типу;
• власники гуртожитків;
• власники нерухомості, непридатної для проживання;
• громадські об’єднання осіб з інвалідністю, офіційно зареєстровані релігійні організації, що володіють нерухомістю;
• дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади, державні та комунальні спортивні центри, школи;
• багатодітні або прийомні сім'ї, у яких виховують п'ять та більше дітей;
• діти-сироти та діти з інвалідністю.
Якщо громадянин належить до однієї з пільгових категорій, йому варто дізнатися, як не платити податок на нежитлову нерухомість або приміщення житлового призначення та підтвердити своє пільгове право на скасування даного податкового навантаження. Для цього потрібно звернутися у податкову службу за місцем реєстрації із заявою та пакетом документів, що підтверджують пільговий статус.
Також слід врахувати, що з 01.01.2023 року від сплати податку на нерухоме майно звільнені об’єкти оподаткування, розташовані на території бойових дій (відповідно до переліку з актуального наказу Мінрозвитку) та тимчасово окупованих територіях. Податок не нараховується і не стягується із повністю або частково знищених об’єктів нерухомості.
З 05.10.2025 року, згідно з положеннями Закону України від 21.08.2025 № 4577-ІХ, від сплати податку на нерухомість звільнено резидентів Defence City (крім платників податку, які одночасно мають статус резидента Дія Сіті). Пільга поширюється на об’єкти нерухомості, розташовані на території населеного пункту, обраного для релокації, призначені для господарської діяльності або проживання працівників резидента, а також промислові та складські будівлі, що не використовуються за призначенням у господарській діяльності резидента та не здаються в оренду, лізинг чи позику.
Як розраховується податок на нерухомість?
Для того, щоб своєчасно та правильно сплачувати обов’язкові державні відрахування та захистити себе від неправомірних стягнень, варто знати, як здійснюється розрахунок податку на нерухоме майно. Він передбачає збільшення площі об’єкта оподаткування на процентну ставку, визначену місцевою владою. Згідно із діючим законодавством, вона не може перевищувати 1,5% від мінімальної заробітної плати, актуальної на 1 січня звітного року.
Приклади розрахунку податку
Продемонструємо, як розраховується податок на житлову площу, на простому прикладі для квартири, загальною площею 110 кв. м при максимальній ставці податку 1,5%.
Для розрахунку скористаємося формулою:
Сума податку на житлову нерухомість = (загальна площа – неоподатковувана площа) * ставка податку
У 2026 році максимальна ставка за 1 кв. м складає не більше 129,71 грн (розмір мінімальної заробітної плати 8647 грн × 1,5%) за кожен квадратний метр площі, понад неоподатковувану.
Для нашого прикладу площа, з якої стягуватиметься податок, становитиме: 110 – 60 = 50 кв. м.
Сума податку становитиме: 50 кв. м * 129,71 грн = 6 485,5 грн.
При цьому, якби право власності на квартиру було розділене між кількома членами родини хоча б навпіл, тобто по 55 кв. м на кожного власника, вона б не підлягала оподаткуванню.
Як і коли сплачувати податок?
Термін сплати податку на нерухоме майно для приватних власників становить 60 днів із моменту вручення податкового повідомлення. Юридичні особи зобов’язані сплачувати податок авансовими внесками кожного кварталу не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним періодом. Повідомлення надходить щороку до 1 липня в електронний кабінет платника податків або рекомендованим листом на поштову адресу прописки громадянина.
Що буде за несплату податку?
Несвоєчасна сплата податку на нерухомість, прострочена до 30 календарних днів, передбачає стягнення штрафу у розмірі до 5% від суми боргу. Якщо погашення буде затримано на період понад 30 днів, розмір штрафу збільшується на 10%.
Платник податку зобов'язаний спершу сплатити податок у встановленому законодавством розмірі, а після цього сплатити сам штраф. При цьому розрахунок і стягнення останнього покладається на податкову службу. Вона накладає його за результатом перевірки, шляхом надсилання повідомлення-рішення до електронного кабінету платника або листом на поштову адресу.
Крім штрафу також нараховується пеня за кожен день прострочення податкового платежу. Для фізичних осіб вона нараховується з першого робочого дня після 60-денного періоду, передбаченого для сплати податку. Для юридичних осіб пеня нараховується через 90 днів після завершення граничного терміну сплати податку.
Як оскаржити податок?
Якщо платник знає, як перевірити податок на нерухомість та не погоджується із нарахованою сумою або вбачає помилку у повідомленні-рішенні щодо об'єкта нерухомості, праві власності чи визначенні площі, він може оскаржити рішення податкової служби. Для цього йому потрібно звернутися до податкової служби за місцем реєстрації із відповідною заявою для проведення звірки інформації про податок на будинок, квартиру чи нежитлову нерухомість. До заяви потрібно докласти оригінали документів (право власності на нерухомість, висновок БТІ тощо), які підтверджують аргументи, застосовані платником для оскарження. У разі позитивного рішення за результатами перегляду звернення, податкова служба надішле нове повідомлення із перерахованою сумою податку до сплати.
